прикріплювати
ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКРІПИ́ТИ, кріплю́, крі́пиш; мн. прикрі́плять; док., кого, що.
1. Міцно приєднувати що-небудь до чогось.
Люди в одностроях почали перев'язувати ременями його груди, прикріплювати його руки й ноги (Мирослав Ірчан);
Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде);
Фред скинув майку. Вона мала служити за білий прапор. Прикріпив її до лозини і заходився енергійно вимахувати до кожного катера, який бурунив хвилі (Ю. Збанацький).
2. Накладати на когось якісь обов'язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь.
– Я хочу прикріпити кожну працівницю до певного цеху, щоб вона стежила за якістю його роботи й відповідала... так, відповідала за неї (Ю. Шовкопляс);
Її стали вчити працювати на свердлувальному верстаті і вчителем прикріпили свердлувальника Стьопу Шемшуру, високого й похмурого юнака (О. Донченко);
– До нього треба прикріпити такого товариша, щоб був для нього авторитетом (І. Багмут);
// Ставити кого-небудь під чийсь нагляд.
– Чи не прикріпити до тебе й інших, щоб не бешкетували, у витверезник не потрапляли (В. Речмедін);
// Призначати кого-небудь тимчасово виконувати обов'язки у певному господарстві, установі і т. ін., іноді під шефством певної особи.
Вийшло так, що під час розподілу практикантів по цехах Лань висловила просьбу, щоб її прикріпили до Лесі Кумач (А. Хижняк);
Цю ідею, засновану на досвіді Німеччині, де такі діти переважно потребують саме психологічної підтримки, практично без змін сприйнято і в Україні .. Наприклад, до неблагополучної родини як мінімум на 8 місяців прикріплюють соціального працівника, який кожного дня відвідує родину і залежно від ситуації надає їй різного роду допомогу – від допомоги по господарству до психологічної (з газ.);
// Виділяти що-небудь комусь для тимчасового користування.
Прикріпити автомашину до установи.
3. Брати на облік де-небудь.
От мене і прикріпили до сусіднього села (П. Дорошко).
Значення в інших словниках
- прикріплювати — (міцно приєднувати щось до чогось) закріплювати, прилаштовувати, припасовувати, прибивати, прикручувати. Словник синонімів Полюги
- прикріплювати — прикрі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прикріплювати — -юю, -юєш і прикріпляти, -яю, -яєш, недок., прикріпити, -кріплю, -кріпиш; мн. прикріплять; док., перех. 1》 Міцно приєднувати що-небудь до чогось. 2》 Накладати на когось якісь обов'язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикріплювати — 1. (людей) кріпостити, покріпостити, закріпащувати, закріпастити, позакріпащувати, накріпащувати, накріпастити, понакріпащувати, покріпащувати, покріпастити, попокріпащувати, укріпащувати, укріпастити, повкріпащувати 2. див. кріпити, скріплювати Словник чужослів Павло Штепа
- прикріплювати — ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́ВИТИ розм., НАСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСАДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- прикріплювати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКРІПИ́ТИ, кріплю́, крі́пиш; мн. прикрі́плять; док., перех. 1. Міцно приєднувати що-небудь до чогось. Словник української мови в 11 томах