прилавок

ПРИЛА́ВОК, вка, ч.

Спеціальний стіл для торгівлі в крамниці, буфеті, на базарі і т. ін.

Оттак думаючи, я був уже на Бернардинській площі, де здовж вулиці тяглися ряди прилавків із овочами (І. Франко).

(1) На прила́вку (прила́вках) – у продажу.

Із сирого м'яса, закладеного на початку лінії, в кінці виходять сосиски такими, якими бачимо їх на прилавках (з газ.).

ПРИ́ЛАВОК, вка, ч.

Частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка.

Я за піч так і вхопилась, а потім і сіла на прилавок (Ганна Барвінок);

Соломія склала на прилавку перемиті миски та полумиски (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. прилавок — при́лавок іменник чоловічого роду частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка прила́вок іменник чоловічого роду спеціальний стіл для торгівлі в крамниці, буфеті, на базарі  Орфографічний словник української мови
2. прилавок — I прил`авок-вка, ч. Спеціальний стіл для торгівлі в крамниці, буфеті, на базарі і т. ін. II пр`илавок-вка, ч. Частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прилавок — 1. лава, шинквас, див. стойка 2. це в хаті хохл. (прілавок) шинквас  Словник чужослів Павло Штепа
4. прилавок — РУНДУ́К (спеціальний стіл для торгівлі в крамниці, буфеті, на базарі тощо), ПРИЛА́ВОК, ЛЯ́ДА (перев. відкидна); ШИНКВА́С заст. (у шинку). Ряд той довгий, похожий на вулицю: по обидва боки рундуки з покрівлею на стовпцях (І.  Словник синонімів української мови
5. прилавок — ПРИ́ЛАВОК, вка, ч. Частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка. Я за піч так і вхопилась, а потім і сіла на прилавок (Барв., Опов.., 1902, 83); Соломія склала на прилавку перемиті миски та полумиски (Н.-Лев., VI, 1966, 400).  Словник української мови в 11 томах
6. прилавок — При́лавок, -вка и -вку м. Часть неподвижной скамьи (лави) въ украинской хатѣ, идущая вдоль придверной стѣны, до дверей, подъ, мисником. ЕЗ. V. 91. Евандр же в хату рачки ліз і там під прилавком зігнувся. Котл. Ен. V. 16.  Словник української мови Грінченка