прилавок
ПРИ́ЛАВОК, вка, ч. Частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка.
Я за піч так і вхопилась, а потім і сіла на прилавок (Барв., Опов.., 1902, 83);
Соломія склала на прилавку перемиті миски та полумиски (Н.-Лев., VI, 1966, 400).
ПРИЛА́ВОК, вка, ч. Спеціальний стіл для торгівлі в крамниці, буфеті, на базарі і т. ін.
Оттак думаючи, я був уже на Бернардинській площі, де здовж вулиці тяглися ряди прилавків із овочами (Фр., II, 1950, 69).
На прила́вку (прила́вках) — у продажу.
Із сирого м’яса, закладеного на початку лінії, в кінці виходять сосиски такими, якими бачимо їх на прилавках (Рад. Укр., 23. У 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)