Словник української мови у 20 томах

прилеглість

ПРИЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж.

Абстр. ім. до приле́глий.

Коли імперії розтеклися по обидві сторони глобуса – вогнем і мечем невтомно кохати колонізовані землі .. тодішня Московія, майбутня Росія, різнилася від своїх західних посестер не тільки, як пише Е. Саїд, безпосередньою прилеглістю колоній та відсутністю культурних і економічних перепадів між ними й метрополією (приєднані землі незрідка і в культурному, і в економічному відношенні стояли вище, як-от хоч би й у випадку гетьманської України), – вона різнилася й дечим посутнішим (О. Забужко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прилеглість — приле́глість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прилеглість — -лості, ж. Абстр. ім. до прилеглий.  Великий тлумачний словник сучасної мови