Словник української мови у 20 томах

примовчати

ПРИМО́ВЧАТИ див. примо́вчувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. примовчати — примо́вчати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. примовчати — див. примовчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примовчати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  4. примовчати — ПРИМОВЧА́ТИ див. примо́вчувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. примовчати — Примо́вчати, -чу, -чиш гл. Смолчать.  Словник української мови Грінченка