приморожувати

ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док.

1. що. Міцно приєднувати, прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз).

Очі древньої верби заплющені, здається, що сльози тільки тому не ллються, що мороз приморожує їх до кори... (Ю. Яновський).

2. що. Пошкоджувати морозом; обморожувати злегка.

Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (О. Гончар);

Одного разу Христя приморозила ноги .. Горять і щемлять її пальці – боляче ступати (Панас Мирний);

* Образно. Наша любов, як перші ніжні сходи, таку легко й приморозити, і розірвати, мов тендітну стеблинку (І. Цюпа).

3. безос. Наставати (про невеликий мороз).

Ранок був вітряний, приморожувало (О. Гуреїв);

Ой звечора дрібний дощ ішов, А к півночі притуманило, А к світові приморозило (з народної пісні);

На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (О. Стороженко).

Значення в інших словниках

1. приморожувати — приморо́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приморожувати — -ую, -уєш, недок., приморозити, -ожу, -озиш, док. 1》 перех. Міцно приєднувати, прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз). 2》 перех. Пошкоджувати морозом; обморожувати злегка. 3》 неперех., безос. Наставати (про невеликий мороз).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приморожувати — ЗАМОРО́ЖУВАТИ (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), МОРО́ЗИТИ, ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (злегка); СКО́ВУВАТИ (землю, воду — морозом). — Док.: заморо́зити, підморо́зити, приморо́зити, прихопи́ти, скува́ти.  Словник синонімів української мови
4. приморожувати — ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док. 1. перех. Міцно приєднувати, Прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз). Очі древньої верби заплющені, здається, що сльози тільки тому не ллються, що мороз приморожує їх до кори… (Ю.  Словник української мови в 11 томах