приморожувати
ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док.
1. що. Міцно приєднувати, прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз).
Очі древньої верби заплющені, здається, що сльози тільки тому не ллються, що мороз приморожує їх до кори... (Ю. Яновський).
2. що. Пошкоджувати морозом; обморожувати злегка.
Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (О. Гончар);
Одного разу Христя приморозила ноги .. Горять і щемлять її пальці – боляче ступати (Панас Мирний);
* Образно. Наша любов, як перші ніжні сходи, таку легко й приморозити, і розірвати, мов тендітну стеблинку (І. Цюпа).
3. безос. Наставати (про невеликий мороз).
Ранок був вітряний, приморожувало (О. Гуреїв);
Ой звечора дрібний дощ ішов, А к півночі притуманило, А к світові приморозило (з народної пісні);
На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (О. Стороженко).
Значення в інших словниках
- приморожувати — приморо́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приморожувати — -ую, -уєш, недок., приморозити, -ожу, -озиш, док. 1》 перех. Міцно приєднувати, прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз). 2》 перех. Пошкоджувати морозом; обморожувати злегка. 3》 неперех., безос. Наставати (про невеликий мороз). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приморожувати — ЗАМОРО́ЖУВАТИ (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), МОРО́ЗИТИ, ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (злегка); СКО́ВУВАТИ (землю, воду — морозом). — Док.: заморо́зити, підморо́зити, приморо́зити, прихопи́ти, скува́ти. Словник синонімів української мови
- приморожувати — ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док. 1. перех. Міцно приєднувати, Прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз). Очі древньої верби заплющені, здається, що сльози тільки тому не ллються, що мороз приморожує їх до кори… (Ю. Словник української мови в 11 томах