приморожувати
ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док.
1. перех. Міцно приєднувати, Прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз).
Очі древньої верби заплющені, здається, що сльози тільки тому не ллються, що мороз приморожує їх до кори… (Ю. Янов., І, 1954, 92).
2. перех. Пошкоджувати морозом; обморожувати злегка.
Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Гончар, III, 1959, 75);
Одного разу Христя приморозила ноги.. Горять і щемлять її пальці — боляче ступати (Мирний, III, 1954, 395);
*Образно. Наша любов, як перші ніжні сходи, таку легко й приморозити, і розірвати, мов тендітну стеблинку (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 159).
3. неперех., безос. Наставати (про невеликий мороз).
Ранок був вітряний, приморожувало (Гур., Друзі.., 1959, 178);
Ой звечора дрібний дощ ішов, А к півночі притуманило, А к світові приморозило (Укр. нар. пісні, І, 1964, 89);
На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор., І, 1957, 348).
Значення в інших словниках
- приморожувати — приморо́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приморожувати — -ую, -уєш, недок., приморозити, -ожу, -озиш, док. 1》 перех. Міцно приєднувати, прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз). 2》 перех. Пошкоджувати морозом; обморожувати злегка. 3》 неперех., безос. Наставати (про невеликий мороз). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приморожувати — ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док. 1. що. Міцно приєднувати, прикріплювати що-небудь до чогось (про мороз). Очі древньої верби заплющені, здається, що сльози тільки тому не ллються, що мороз приморожує їх до кори... (Ю. Словник української мови у 20 томах
- приморожувати — ЗАМОРО́ЖУВАТИ (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), МОРО́ЗИТИ, ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (злегка); СКО́ВУВАТИ (землю, воду — морозом). — Док.: заморо́зити, підморо́зити, приморо́зити, прихопи́ти, скува́ти. Словник синонімів української мови