примружений
ПРИМРУ́ЖЕНИЙ, а, с.
1. Дієпр. пас. до примру́жити.
Очі – темно-сині, трохи завжди примружені від короткозорості, майже прикрили довгі, пухнасті вії (А. Головко).
2. у знач. прикм. З прикритими повіками.
Він дивиться на Юлю хитруватим, примруженим оком (О. Донченко);
Єгор сів на колоді .. Глянув у небо примруженими очима (А. Шиян);
* Образно. Син з подякою притиснувся до батька, і вони попростували додому по примружених завулках робітничого селища (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)