примружений

ПРИМРУ́ЖЕНИЙ, а, с.

1. Дієпр. нас. мин. ч. до примру́жити.

Очі — темно-сині, трохи завжди примружені від короткозорості, майже прикрили довгі, пухнасті вії (Головко, II, 1957, 485).

2. у знач. прикм. З прикритими повіками.

Він дивиться на Юлю хитруватим, примруженим оком (Донч., V, 1957, 361);

Єгор сів на колоді.. Глянув у небо примруженими очима (Шиян, Баланда, 1957, 77);

*Образно. Син з подякою притиснувся до батька, і вони попростували додому по примружених завулках робітничого селища (Панч., II, 1956, 477).

Значення в інших словниках

1. примружений — примру́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. примружений — Прискалений (на одне око), прищулений, прищурений  Словник синонімів Вусика
3. примружений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до примружити. 2》 у знач. прикм.З прикритими повіками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примружений — ПРИМРУ́ЖЕНИЙ, а, с. 1. Дієпр. пас. до примру́жити. Очі – темно-сині, трохи завжди примружені від короткозорості, майже прикрили довгі, пухнасті вії (А. Головко). 2. у знач. прикм. З прикритими повіками. Він дивиться на Юлю хитруватим, примруженим оком (О.  Словник української мови у 20 томах
5. примружений — Примру́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)