примружено
ПРИМРУ́ЖЕНО. Присл. до примру́жений 2.
Отець Христофор одійшов з молотком в руці аж до дверей, і звідти ще раз примружено подивився [на портрет]: — О! отепер вже якраз. Дуже добре (Тич., І, 1957, 246);
Він був замислений, примружено дивлячись у сліпучу далечінь, в якій все тремтіло і переливалося (Кочура, Зол. грамота, 1960, 115).
Словник української мови (СУМ-11)