Словник української мови у 20 томах

примудрувати

ПРИМУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.

Мудро придумати що-небудь.

[1-й голос:] Так от же він примудрував так хитро, В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (В. Самійленко);

// Те саме, що примудря́тися.

Швидко примудрували, що робити.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. примудрувати — примудрува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. примудрувати — -ую, -уєш, док., перех. і неперех., розм. Мудро придумати що-небудь. || Те саме, що примудрятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примудрувати — ПРИМУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех., розм. Мудро придумати що-небудь. [1-й голос:] Так от же він примудрував так хитро, В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Сам., II, 1958, 70); // Те саме, що примудря́тися.  Словник української мови в 11 томах
  4. примудрувати — Примудрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Придумать, ухитриться.  Словник української мови Грінченка