примудрятися

ПРИМУДРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИМУДРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., у сполуч. з інфін.

1. Знаходити спосіб здійснювати що-небудь у складних умовах.

Він примудряється заснути навіть навстоячки, в присутності людей (О. Копиленко);

Немов на ствердження моєї думки, Коваль таки примудрився і просунув голову (Ю. Збанацький).

2. Додумавшись до створення чого-небудь незвичного, здійснювати це.

Винахідливий власник диліжансів примудрився поділити карету на чотири класи (з наук.-попул. літ.);

На будинку, де ліхтар, Зовсім невеличку, – “Тут живе ветеринар” – Причепив [Кока] табличку. Примудривсь ще наліпить Бронзову оздобу... (С. Олійник);

Він примудрився фарбувати мішковину в різні кольори і шити з неї штани й тужурки (О. Бойченко).

Значення в інших словниках

1. примудрятися — примудря́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примудрятися — -яюся, -яєшся, недок., примудритися, -рюся, -ришся, док., у сполуч. з інфін. 1》 Знаходити спосіб здійснювати що-небудь у складних умовах. 2》 Додумавшись до створення чого-небудь незвичного, здійснювати це.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примудрятися — ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
4. примудрятися — ПРИМУДРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИМУДРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., у сполуч. з інфін. 1. Знаходити спосіб здійснювати що-небудь у складних умовах. Він примудряється заснути навіть навстоячки, в присутності людей (Коп., Вибр.  Словник української мови в 11 томах