примушування

ПРИМУ́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. приму́шувати.

У зв'язку з тим, що процес скостеніння скелета дитини дошкільного й шкільного віку ще не закінчений, неправильна організація навчально-виховної роботи і примушування дитини до непосильних для її віку вправ моторного апарата можуть завдати їй великої шкоди (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. примушування — приму́шування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. примушування — -я, с. Дія за знач. примушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примушування — ПРИМУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. приму́шувати. Держава, це — установа для примусу. Раніше це було насильство над усім народом купки багатіїв.  Словник української мови в 11 томах
4. примушування — Примушування, -ня с. Принужденіе.  Словник української мови Грінченка