примушування

ПРИМУ́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. приму́шувати.

У зв'язку з тим, що процес скостеніння скелета дитини дошкільного й шкільного віку ще не закінчений, неправильна організація навчально-виховної роботи і примушування дитини до непосильних для її віку вправ моторного апарата можуть завдати їй великої шкоди (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примушування — приму́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. примушування — -я, с. Дія за знач. примушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примушування — ПРИМУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. приму́шувати. Держава, це — установа для примусу. Раніше це було насильство над усім народом купки багатіїв. Словник української мови в 11 томах
  4. примушування — Примушування, -ня с. Принужденіе. Словник української мови Грінченка