примівка
ПРИМІ́ВКА, и, ж., етн., діал.
Замовляння (у 2 знач.).
Марійка не була при процедурі примовлення .. Примівка тратила на силі в присутності другої особи (О. Кобилянська);
Він .. шепоче свою тайну примівку, закусує зуби, підносить сокиру і гатить нею з усієї сили (Марко Черемшина);
Особливістю його пастухівства було те, що він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства (Г. Хоткевич);
// Примовка.
У кожній хаті на долівку Пшениці жменьку сіяв я. Мене до того ще й примівку Навчила матінка моя (Д. Павличко);
– Не дай Боже з хлопа пана! – .. Примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши “паном підмайстром”, дуже стидався свого походження (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)