примінитися
ПРИМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док., до кого, перед ким, заст.
Знайти підхід, форму стосунків з ким-небудь; пристосуватися.
Примінився [писар] і до голів: який більш хвастає, та величається, та порядки задає, той і не тямить нічого (Г. Квітка-Основ'яненко);
Він свою куплю так красно покаже, а продасть – добре, такеньки словом перед жінкою приміниться, такого їй новинок порозказує (Марко Вовчок);
Борідка клиночком, пальто, чи що воно, на ньому, аж полискується. А бриль... куховка, неначе. Як ти примінишся до нього, що ти скажеш йому? (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)