Орфографічний словник української мови

примінитися

приміни́тися

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. примінитися — -мінюся, -мінишся, док., до кого, перед ким, розм. Знайти підхід, форму стосунків із ким-небудь; пристосуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. примінитися — ПРИМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док., до кого, перед ким, заст. Знайти підхід, форму стосунків з ким-небудь; пристосуватися. Примінився [писар] і до голів: який більш хвастає, та величається, та порядки задає, той і не тямить нічого (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. примінитися — ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯ до кого-чого (перев. про людину — набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. примінитися — ПРИМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док., до кого, перед ким, розм. Знайти підхід, форму стосунків з ким-небудь; пристосуватися. Примінився [писар] і до голів: який більш хвастає, та величається, та порядки задає, той і не тямить нічого (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  5. примінитися — Приміни́тися см. примінятися.  Словник української мови Грінченка