приміщення
ПРИМІ́ЩЕННЯ, я, с.
1. Будівля, квартира чи окрема кімната, в якій поміщається хто-, що-небудь, яка використовується для чогось.
Звуки оркестру рвуться в повітрі, як шрапнель. Приміщення тиру гримить оплесками (О. Донченко);
Жив він, як і всі сімейні робітники, в невеличкім будиночку, що ділився на два приміщення (Олесь Досвітній);
До чого ж просторе приміщення – операційна. І скільки тут світла! (Ю. Шовкопляс).
2. рідко. Дія за знач. приміща́ти.
(1) Електрощитове́ примі́щення – приміщення або його відгороджена частина, доступна тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, де встановлюються електричні розподільні пристрої.
Словник української мови (СУМ-20)