ПОМЕШКАННЯ; (на судні) каюта; (в поїзді) купе; п! КІМНАТА.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
приміщення —
примі́щення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
приміщення —
ПРИМІЩЕННЯ – ПОМЕШКАННЯ Приміщення. Будівля (квартира, кімната тощо), в якій поміщається щось, хтось, яка використовується для чого-небудь: житлове приміщення, шкільне приміщення, приміщення для зимівлі худоби, тепле приміщення. Помешкання.
Літературне слововживання
приміщення —
-я, с. 1》 Будівля, квартира чи окрема кімната, в якій поміщається хто-, що-небудь, яка використовується для чогось. Складське приміщення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приміщення —
Домівка, дім, хата, житло, помешкання, притулок, захисток, пристановище, див. локаль, жилище, апартамент, квартира, обитель, приют, хижина
Словник чужослів Павло Штепа
приміщення —
ПРИМІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Будівля, квартира чи окрема кімната, в якій поміщається хто-, що-небудь, яка використовується для чогось. Звуки оркестру рвуться в повітрі, як шрапнель. Приміщення тиру гримить оплесками (О.
Словник української мови у 20 томах
приміщення —
ПРИМІ́ЩЕННЯ (будівля, квартира чи кімната, в якій поміщається хтось, щось, яка використовується для чогось), ПОМІ́ЩЕННЯ заст.; НОРА́ розм., КУРНИ́К розм. (маленьке, незручне).
Словник синонімів української мови
приміщення —
Примі́щення, -ння; -мі́щення, -мі́щень і -мі́щеннів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
приміщення —
ПРИМІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Будівля, квартира чи окрема кімната, в якій поміщається хто-, що-небудь, яка використовується для чогось. Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наукл., 12, 1957, 5); 8 вересня.
Словник української мови в 11 томах