принадливість

ПРИНА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. прина́дливий.

Проза Сенченка має незбагненну принадливість – раз занурившись у її стихію, годі й думати визволитися з-під впливу чар цих слів, образів, почувань (із журн.).

Значення в інших словниках

1. принадливість — прина́дливість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. принадливість — -вості, ж., рідко. Властивість за знач. принадливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. принадливість — ПРИНА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. прина́дливий. Проза Сенченка має незбагненну принадливість — раз занурившись у її стихію, годі й думати визволитися з-під впливу чар цих слів, образів, почувань (Вітч., 2, 1971, 144).  Словник української мови в 11 томах