принадливість
ПРИНА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. прина́дливий.
Проза Сенченка має незбагненну принадливість — раз занурившись у її стихію, годі й думати визволитися з-під впливу чар цих слів, образів, почувань (Вітч., 2, 1971, 144).
Словник української мови (СУМ-11)