принадливо
ПРИНА́ДЛИВО, рідко. Присл. до прина́дливий.
Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (Фр., III, 1950, 8);
Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в’юнилися навколо голови (Хижняк, Тамара, 1959, 210).
Словник української мови (СУМ-11)