Орфографічний словник української мови

принадливо

прина́дливо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. принадливо — рідко. Присл. до принадливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. принадливо — ПРИНА́ДЛИВО. Присл. до прина́дливий. Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (І. Франко); Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в'юнилися навколо голови (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
  3. принадливо — ПРИНА́ДЛИВО, рідко. Присл. до прина́дливий. Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (Фр., III, 1950, 8); Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в’юнилися навколо голови (Хижняк, Тамара, 1959, 210).  Словник української мови в 11 томах