принадливо —
рідко. Присл. до принадливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
принадливо —
ПРИНА́ДЛИВО. Присл. до прина́дливий. Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (І. Франко); Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в'юнилися навколо голови (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
принадливо —
ПРИНА́ДЛИВО, рідко. Присл. до прина́дливий. Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (Фр., III, 1950, 8); Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в’юнилися навколо голови (Хижняк, Тамара, 1959, 210).
Словник української мови в 11 томах