Великий тлумачний словник сучасної мови

принадливо

прина́дливо

рідко.

Присл. до принадливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. принадливо — прина́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. принадливо — ПРИНА́ДЛИВО. Присл. до прина́дливий. Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (І. Франко); Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в'юнилися навколо голови (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
  3. принадливо — ПРИНА́ДЛИВО, рідко. Присл. до прина́дливий. Тілько Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (Фр., III, 1950, 8); Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в’юнилися навколо голови (Хижняк, Тамара, 1959, 210).  Словник української мови в 11 томах