приндитися

ПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., фам.

1. Виявляти пиху, гордощі; бундючитися.

Він коли не з огидою, так з великою неохотою .. почав наймати оцю погану, рябу молодицю, а вона ще й приндиться!.. (Л. Яновська);

– Це був маленький конторник, але носа задирав так високо, що робітники навіть не ображались на його зневагу, а тільки сміялись. Приндиться, як гиндик, так у гиндика хоч хвіст поцяцькований! (П. Панч).

2. Триматися по-молодецькому; бадьоритися, козиритися.

– Ти що ж оце? Мене як квочку курчатами обсадив, а сам тут півником приндишся біля молодесеньких! (Яків Баш).

3. Сердитися.

Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко);

– Ніяк не вговтаю татуся. Лементує, приндиться, а спитати б чого? Бач, спалила його старий костюм (В. Логвиненко).

Значення в інших словниках

1. приндитися — Бундючитися, надиматися з гордощів [II]  Словник з творів Івана Франка
2. приндитися — при́ндитися дієслово недоконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
3. приндитися — Бундючитися, пиндючитися, кокошитися, гнути кирпу; (біля дівчат) бадьоритися, козиритися; Р. сердитися.  Словник синонімів Караванського
4. приндитися — див. вередувати; сердитися; чванитися  Словник синонімів Вусика
5. приндитися — -джуся, -дишся, недок., фам. 1》 Виявляти пиху, гордощі; бундючитися. 2》 Триматися по-молодецькому; бадьоритися, козиритися. 3》 Сердитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. приндитися — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯ розм., ХРАБРУВА́ТИ розм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯ заст.; КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОКО́ШИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. приндитися — При́ндитися, -джуся, -дишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. приндитися — ПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., фам. 1. Виявляти пиху, гордощі; бундючитися. Він коли не з огидою, так з великою неохотою.. почав наймати оцю погану, рябу молодицю, а вона ще й приндиться!.. (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
9. приндитися — Приндитися, -джуся, -дишся гл. 1) Спесивиться, важничать. Буває инший чоловік все приндиться. Гліб. 2) Капризничать.  Словник української мови Грінченка