принизливо
ПРИНИ́ЗЛИВО.
Присл. до прини́зливий.
Як принизливо. Доки він з матір'ю буде труситися над кожною кроною..? (А. Хижняк);
Ткач добре знав, чого хоче Ласій, ждав тільки, щоб старий, попросився у нього принизливо, а тоді вже він йому як милостиню, кине тепле слово (Ю. Збанацький);
– Мухо, ти?.. – запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо. Прозвучало образливо й принизливо (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)