принос
ПРИНО́С, у, ч., розм.
Те, що хто-небудь приносить як дарунок; приносини.
Катря втихомирилася. Та як же було й не втихомиритися, коли син обіцяє такі багаті приноси? (Панас Мирний);
Зачалася вечеря таки від Гринькового приносу. Пили горілку й їли ковбасу (Л. Мартович);
Здобула [Лександра] собі пропуск у тюрму і пішла, узявши з собою щось їстівного на гостинець .. На приноси й не розглядалася [Тодоська] (Дніпрова Чайка).
Словник української мови (СУМ-20)