приносини
ПРИНО́СИНИ, син, мн., розм.
Те, що хто-небудь приносить як дарунок; принос.
Копронідос поклав на вікні свої приносини, вдарив три поклони перед чудовним образом (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. І я бачу її, бачу ту, кому до страдницьких ніг клали поети всього світу і всіх століть найдорожчі свої приносини. Бачу матір (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)