Словник української мови у 20 томах

приохочений

ПРИОХО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до приохо́тити.

Приохочений до книжок.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. приохочений — приохо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. приохочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приохотити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приохочений — ПРИОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приохо́тити. Серйозна [свинарка], начитана, приохочена до розумової праці — така не підведе, буде хорошою заочницею (Оров., Зел. повінь, 1961, 93).  Словник української мови в 11 томах