приохочений

ПРИОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приохо́тити.

Серйозна [свинарка], начитана, приохочена до розумової праці — така не підведе, буде хорошою заочницею (Оров., Зел. повінь, 1961, 93).

Значення в інших словниках

1. приохочений — приохо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. приохочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приохотити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приохочений — ПРИОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приохо́тити. Приохочений до книжок.  Словник української мови у 20 томах