припинення
ПРИПИ́НЕННЯ, я, с.
Дія за знач. припини́ти і припини́тися.
Похолодання під час негоди є надійною ознакою припинення опадів і настання ясної погоди (з наук. літ.);
Рентгенівський апарат УРС-70 обладнаний блокувальним пристроєм, який забезпечує вимкнення високої напруги в разі припинення подачі води для охолодження рентгенівської трубки (з наук. літ.);
Подружжя М. розлучається. Заяву про припинення шлюбу подав чоловік (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)