Словник української мови у 20 томах

припинити

ПРИПИНИ́ТИ див. припиня́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. припинити — припини́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. припинити — див. припиняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припинити — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін.  Словник синонімів української мови
  4. припинити — Припини́ти, -пиню́, -пи́ниш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. припинити — ПРИПИНИ́ТИ див. припиня́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. припинити — Припини́ти, -ся см. припиняти, -ся.  Словник української мови Грінченка