1. Словник української мови у 20 томах

припинити

ПРИПИНИ́ТИ див. припиня́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припинити — припини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. припинити — див. припиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припинити — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. припинити — Припини́ти, -пиню́, -пи́ниш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. припинити — ПРИПИНИ́ТИ див. припиня́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. припинити — Припини́ти, -ся см. припиняти, -ся. Словник української мови Грінченка