припинити
ПРИПИНИ́ТИ див. припиня́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припинити — припини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- припинити — див. припиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припинити — ПРИПИНИ́ТИ див. припиня́ти. Словник української мови у 20 томах
- припинити — ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін. Словник синонімів української мови
- припинити — Припини́ти, -пиню́, -пи́ниш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- припинити — Припини́ти, -ся см. припиняти, -ся. Словник української мови Грінченка