1. Словник української мови в 11 томах

припинення

ПРИПИ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. припини́ти і припини́тися.

В 1906 році виразно розділяються, перша і друга половини року: в першій — припинення відступу і велике піднесення; в другій — великий спад (Ленін, 19, 1971, 388);

Похолодання під час негоди є надійною ознакою припинення опадів і настання ясної погоди (Колг. Укр., 8, 1956, 43);

Рентгенівський апарат УРС-70 обладнаний блокувальним пристроєм, який забезпечує вимкнення високої напруги в разі припинення подачі води для охолодження [рентгенівської] трубки (Рентгеногр. мет., 1959, 25);

Подружжя М. розлучається… Заяву про припинення шлюбу подав чоловік (Наука.., 10, 1971, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припинення — припи́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. припинення — -я, с. Дія за знач. припинити і припинитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припинення — ПРИПИ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. припини́ти і припини́тися. Похолодання під час негоди є надійною ознакою припинення опадів і настання ясної погоди (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. припинення — Припи́нення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)