припинений
ПРИПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припини́ти.
Його, Мотузчине, діло днів через кілька все одно буде припинене (Головко, II, 1957, 164).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припинений — припи́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- припинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до припинити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припинений — ПРИПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до припини́ти. Його, Мотузчине, діло днів через кілька все одно буде припинене (А. Головко). Словник української мови у 20 томах