приписаний
ПРИПИ́САНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до приписа́ти.
Товариші писали про те, де його було вбито, як його ховали .. Наостач [наостанку] була приписана якась пісенька (С. Васильченко);
Теплоходи і пароплави, приписані до Київського суднобудівного і судноремонтного заводу, стали на зимовий ремонт (з газ.);
– Повелів гетьман, аби всі рудні, всі домниці, усе залізо, котре вже виготовлене, уважати приписаним до гетьманської булави (Н. Рибак);
Пишалися [сини] батьком. Росли його славою, вимріяними, приписаними йому подвигами (Ю. Мушкетик);
Швейк після звичайної денної процедури, приписаної лікарем Грінштейном, саме сидів на ліжку, оточений групою схудлих, як хорти, виголоднілих симулянтів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
* Образно. Я люблю боротьбу: вона пригадує мені життя і існування власних сил .. чи не приписана вона мені вже долею з дитинства? (О. Кобилянська);
// припи́сано, безос. пред.
От запис: “Львів. Приміщення таке-то...” І олівцем приписано: “На п'яте письменників загальні збори...” (М. Рильський);
Люди ми не слобідські. Раніше за Томарівською волостю значились, а тепер до Борисівської нас приписано (А. Шиян);
Суд лікарів був страшним ударом для родини. Хворій заборонено займатися домом і приписано курацію [лікування], сполучену з великими коштами (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)