приплентатися
ПРИПЛЕ́НТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Прийти куди-небудь, рухаючись повільно, через силу.
Гопченко приплентався пізно і всю ніч безпомічно шкрябав за двері, благав: “Любко, Любонько, відчини...” (В. Земляк);
Навіть старий-престарий дід Оверко, .. навіть і той зліз із печі і, спираючись на два ціпки, приплентався на свято (О. Донченко).
2. Прийти, прибути куди-небудь, блукаючи; приблудитися.
Марина спершу не хотіла до його вийти; думала – за милостинею старець приплентався (Панас Мирний);
Приплентається такий панок, бозна-відкіля, і важиться без мойого [мого] дозволу і без контролю швендяти по селах (І. Франко);
// Прийти, прибути куди-небудь (несхвально).
– Прокиньтесь, пане полковнику, єзуїт, з бернардинців приплентався бити чолом у справі невідкладній (Н. Рибак);
Тільки глупак не зрозуміє, що Жозефіна припленталась сюди не для читання книжки (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)