приплентати

ПРИПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, док., розм.

Те саме, що припле́нтатися.

– Чого він придибав? Нема в його хати, Ні сестри, ні брата, нікого нема. Чого ж він приплентав? – А хто його зна! (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. приплентати — припле́нтати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приплентати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що приплентатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приплентати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
4. приплентати — ПРИПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що припле́нтатися. — Чого він придибав? Нема в його хати, Ні сестри, ні брата, нікого нема. Чого ж він приплентав? — А хто його зна! (Шевч., II, 1953, 54).  Словник української мови в 11 томах
5. приплентати — Приплентати, -таю, -єш, приплентатися, -таюся, -єшся гл. Прибрести, притащиться. Відкіля ти у біса приплентав сюди? Стор. МПр. 162. Приплентавсь до нас та й живе. Волоцюга припленталась. Рудч. Ск. II. 10.  Словник української мови Грінченка