Великий тлумачний словник сучасної мови

приплентати

припле́нтати

-аю, -аєш, док., розм.

Те саме, що приплентатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приплентати — припле́нтати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. приплентати — ПРИПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що припле́нтатися. – Чого він придибав? Нема в його хати, Ні сестри, ні брата, нікого нема. Чого ж він приплентав? – А хто його зна! (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. приплентати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
  4. приплентати — ПРИПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що припле́нтатися. — Чого він придибав? Нема в його хати, Ні сестри, ні брата, нікого нема. Чого ж він приплентав? — А хто його зна! (Шевч., II, 1953, 54).  Словник української мови в 11 томах
  5. приплентати — Приплентати, -таю, -єш, приплентатися, -таюся, -єшся гл. Прибрести, притащиться. Відкіля ти у біса приплентав сюди? Стор. МПр. 162. Приплентавсь до нас та й живе. Волоцюга припленталась. Рудч. Ск. II. 10.  Словник української мови Грінченка