приплестися
ПРИПЛЕСТИ́СЯ¹ див. припліта́тися.
ПРИПЛЕСТИ́СЯ², ету́ся, ете́шся; мин. ч. приплі́вся, приплела́ся, ло́ся; док., розм.
Прийти втомленою, повільною ходою куди-небудь.
Хіба стара тітка .. приплететься та поплаче з Олесею, поблагословить її діточок (Марко Вовчок);
Кость Григорович приплівся з роботи сердитий і насуплений. Втомлено сів за стіл, закурив (О. Гончар);
// Прийти, прибути куди-небудь небажаним.
– Отой волоцюга, блудяга... покинув на Дону жінку з дітьми... приплівся сюди на мою голову... (Панас Мирний);
– Чого ти приплівся до нашої компанії? Хочеш свої .. порядки розводити?! (В. Речмедін);
// перен. Несподівано з'явитися (несхвально); нав'язатися (про думку).
– З чого ся мисль вам приплелася?.. Не звір я – людську кров пролити, І не харциз, людей щоб бити (І. Котляревський);
// до чого, перен. Приєднатися своїм співом, грою тощо до співу, гри і т. ін., що триває (несхвально).
Антося, співуча зроду, не втерпіла: вона підхоплювала останні куплети пісні .. – І чого вона приплелася до мого голосу?.. – думала Ватя (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)