припорошений
ПРИПОРО́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до припороши́ти.
Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Григорій Тютюнник);
Низенький горбатий, з довгими чіпкими руками, у припорошеному борошном одязі, він, мов кібець, стежив своїми жвавими розумними очицями за кожним селянином (А. Шиян);
На палубі, припорошеній снігом, виразно темніли свіжі сліди від чобіт (О. Донченко);
* Образно. Припорошені віками й лихоліттями історико-археологічні скарби – невід'ємний набуток нашої духовної культури (з газ.);
* У порівн. В променях прожекторів холодно засвітився його чуб, весь білий, наче припорошений снігом (В. Кучер);
// у знач. прикм. Трохи запилений.
Він хутко витяг з-під столу дубову рамку. З-за припорошеного скла на репетитора глянув офіцер з аксельбантами і низкою орденів на випнутих колесом грудях (П. Панч);
Входить Дмитро Шелест у припорошеному костюмі, в чоботях (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)