припроваджувати
ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм.
Те саме, що доставля́ти.
Стара Петріїха немало здивувалася, коли побачила, що її чоловік і син припровадили якогось недужного і так страшно виглядаючого старця (І. Франко);
Мене наново і вже в послідній раз припровадили назад з військової канцелярії сюди в в'язницю (О. Кобилянська);
В автоінспекції, куди того ж вечора припровадили патрулі “Москвича”, нервово ходив по кімнаті полковник середнього віку (М. Зарудний);
Він добув лляного полотна аж у Туреччині, провіз його по Середземному морю, через Італію й Швейцарію припровадив до Німеччини (П. Загребельний);
// до чого. Те саме, що призво́дити 2.
Приїхали до села .. Усі люди мов повиздихали. Се припроваджувало дячиху до злого гумору (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)