припроваджувати

ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що доставля́ти.

Стара Петріїха немало здивувалася, коли побачила, що її чоловік і син припровадили якогось недужного і так страшно виглядаючого старця (Фр.,VIII, 1952, 152);

Мене наново і вже в послідній раз припровадили назад з військової канцелярії сюди в в’язницю (Коб., III, 1956, 424);

В автоінспекції, куди того ж вечора припровадили патрулі «Москвича», нервово ходив по кімнаті полковник середнього віку (Зар., На.. світі, 1967, 38);

Він добув лляного полотна аж у Туреччині, провіз його по Середземному морю, через Італію й Швейцарію припровадив до Німеччини (Загреб., Європа 45, 1959, 152);

// до чого. Те саме, що призво́дити 2.

Приїхали до села.. Усі люди мов повиздихали. Се припроваджувало дячиху до злого гумору (Хотк., II, 1966, 363).

Значення в інших словниках

1. припроваджувати — припрова́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. припроваджувати — Допроваджува ти, приводити; приставляти; (до чого) призводити.  Словник синонімів Караванського
3. припроваджувати — -ую, -уєш, недок., припровадити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що доставляти. || до чого. Те саме, що призводити 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. припроваджувати — Випроваджувати, випровадити, повипроваджувати, допроваджувати, допровадити, подопроваджувати, запроваджувати, запровадити, позапроваджувати, напроваджувати, перепроваджувати, перепровадити, поперепроваджувати, попроваджувати, попровадити...  Словник чужослів Павло Штепа
5. припроваджувати — ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм. Те саме, що доставля́ти. Стара Петріїха немало здивувалася, коли побачила, що її чоловік і син припровадили якогось недужного і так страшно виглядаючого старця (І.  Словник української мови у 20 томах
6. припроваджувати — ДОВО́ДИТИ до чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) у що, ВГО́НИТИ (УГО́НИТИ) у що, рідше, ПОВЕРГА́ТИ у що, заст., книжн. (перев.  Словник синонімів української мови