припухлість
ПРИПУ́ХЛІСТЬ, лості, ж.
1. Стан за знач. припу́хлий 2.
Тільки гнійне запалення м'яких навколозубних тканин, хвороблива припухлість лімфатичних вузлів та інші явища, які викликають сильний біль, примушують хворого звернутись до хірурга-стоматолога (з наук. літ.);
Опіки І ступеня супроводжуються почервонінням і припухлістю шкіри і призводять до тимчасової непрацездатності тривалістю 2–3 дні (з наук. літ.).
2. Припухле місце на тілі.
Щеплення віспи виконується легко і безболісно. На місці щеплення через три-чотири дні з'являється почервоніння, припухлість, потім пухирець рожево-перламутрового кольору (з газ.);
Запальна припухлість була добре помітна навіть при огляді на відстані (з наук. літ.);
// Набрякле місце на тілі.
Тобиш спантеличено подивився Чаброву в сірі аж блакитні і ясні з одсвіту снігу очі в мереживі зморщок і припухлостей (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)