Орфоепічний словник української мови

припухлість

припу́хлість

[приепухл'іс'т']

-лос'т'і, ор. -л'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. припухлість — припу́хлість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. припухлість — -лості, ж. 1》 Стан за знач. припухлий 2). 2》 Припухле місце на тілі. || Набрякле місце на тілі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припухлість — ПРИПУ́ХЛІСТЬ, лості, ж. 1. Стан за знач. припу́хлий 2. Тільки гнійне запалення м'яких навколозубних тканин, хвороблива припухлість лімфатичних вузлів та інші явища, які викликають сильний біль, примушують хворого звернутись до хірурга-стоматолога (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  4. припухлість — ПУХЛИ́НА (болюче припухле місце на тілі), О́ПУХ, ПІДПУ́ХЛИНА, ПІДПУ́ХЛІСТЬ, ПРИПУ́ХЛІСТЬ. Пухлина спала, хоч біль ніяк не проходив (М. Олійник); Молодиця помаленьку розв'язувала ногу, і Люба далі побачила червоний опух (Олена Пчілка). — Пор. на́бряк.  Словник синонімів української мови
  5. припухлість — ПРИПУ́ХЛІСТЬ, лості, ж. 1. Стан за знач. припу́хлий 2. Тільки гнійне запалення м’яких навколозубних тканин, хвороблива припухлість лімфатичних вузлів та інші явища, які викликають сильний біль...  Словник української мови в 11 томах