природолюб

ПРИРОДОЛЮ́Б, а, ч.

Той, хто любить природу; любитель природи.

Книжка [“Мисливець і рибалка України”] .. зацікавить природолюбів (з газ.);

На пагорбах та узлісках з'являються перші весняні квіти. Дбайливі природолюби вивішують на деревах шпаківні, щоб допомогти птахам позбутися зайвих клопотів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. природолюб — природолю́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. природолюб — -а, ч. Той, хто любить природу; шанувальник природи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. природолюб — ПРИРОДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить природу; любитель природи. Частину своєї душі, душі пристрасного природолюба й болільника за природу вклав він, у душу.. героїні повісті (Донч., VI, 1957, 624); Книжка [«Мисливець і рибалка України»]..  Словник української мови в 11 томах