природолюбець
ПРИРОДОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., розм.
Те саме, що природолю́б.
Стежкою тою ходять природолюбці літом звиджувати [оглядати] знаний камінь (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)ПРИРОДОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., розм.
Те саме, що природолю́б.
Стежкою тою ходять природолюбці літом звиджувати [оглядати] знаний камінь (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)