природолюбець
природолю́бець
[приеродол'убеиц']
-бц'а, ор. -бцеим, м. (на) -бцеив'і/-бц'у, мн. -бц'і, -бц'іў
Орфоепічний словник української мовиприродолю́бець
[приеродол'убеиц']
-бц'а, ор. -бцеим, м. (на) -бцеив'і/-бц'у, мн. -бц'і, -бц'іў
Орфоепічний словник української мови